Ірина Нірша Сирени

Ірина Нірша

Ірина Нірша

Сирени
  • Рік створення: 2023
  • Теги: Site-specific,
  • Географія презентації: Одеса
  • Тривалість: 60 хвилин

 

Ірина Нірша — професійна режисерка та акторка, у 2013 році здобула магістерський ступінь з акторської майстерності в університеті ім. Карпенка-Карого, потім переїхала в Польщу, де рік вчилась в Інституті Гротовського у Вроцлаві. Паралельно з навчанням працювала як акторка в незалежному театрі Nettheatre в Центрі Культури у Любліні. У 2014 році поставила свою першу виставу «Кімната Медеї». Свої проєкти представляла на міжнародних фестивалях в Німеччині, Австрії, Франції, Данії та Польщі. Як режисерка експериментує та зазвичай комбінує різні дисципліни та напрямки: фізичний театр, перформанс, музику, цирк, інсталяцію, відеоарт. Також займається кіно. У 2022 році на Каннському Кінофестивалі у програмі “Особливий Погляд” відбулася прем’єра стрічки “Бачення Метелика” (реж. Максим Наконечний), на якій Іра працювала з акторським складом. У 2024 році в офіційній програмі Венеційського кінофестивалю відбулася прем’єра стрічки «Медовій місяць» режисерки Жанни Озірної, де Іра виконала головну роль.

 

Команда:

Julia Lirico, Євген Баль, Христина Кірік

 

 

 

 

Сирени – це перформативна інсталяція, яка досліджує нові виклики, що постали перед колективним Півднем України, та об’єднує південні регіони перед обличчям російської агресії. Робота фокусується на деконструкції російського міфу про український Південь і намагається створити сучасний україноцентричний міф, залучаючи відвідувачів за допомогою імерсивних практик, а також перформансів, опери та відеоарту.

 

Перформативна інсталяція була представлена глядачам та глядачкам у гроті Одеського художнього музею 24 грудня 2023 року.

 

Звук сповіщень повітряної тривоги став домінувати в просторі від початку повномасштабного вторгнення росії на територію України. Часом якийсь звуковий тригер викликає ці виючи сирени у свідомості і я заклякаю. Часом я йду в сховище, бо мені дуже тривожно, часом не звертаю уваги та продовжую спати вночі чи займатися своїми справами вдень, помічаючи, що я адаптуюсь до цих звуків, це вже частина мого щоденного життя. Коли я довго не чую сирен, то це викликає в мені ще більшу тривогу, бо здається, що ворог готує масивну атаку і накопичує ресурс. Разом з відвідувачами перформансу ми спустимося в підземелля вцілілого Художнього Музею, щоб у тиші та безпеці зустрітися з міфом, який росія довго конструювала про морську браму України — Південний регіон, ми спробуємо зазирнути у темряву та віднайти в ній спільне світло, ми будемо конструювати колективний міф сьогодення — часу війни та звитяги воїнів, можливо найважливішого часу, коли твориться історія країни та ми маємо шанс здолати ворога, який століттями намагається знищити нас як націю.

Ірина Нірша

Робота реалізовувалась фондом proto produkciia у межах програми Cultural Bridges: support of cultural figures from Southern regions of Ukraine, що реалізується Іншою Освітою за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Зміцнення громадської довіри в Україні» (UCBI).